Нещодавно агенція Reuters опублікувала повідомлення про те, що Китай може підтримати стейблкоїни, що викликало широке обговорення у фінансових колах. Однак, ретельно проаналізувавши, можна сумніватися в достовірності цієї інформації.
По-перше, Китай тривалий час здійснює сувору політику контролю за валютними операціями, що є важливою складовою фінансової стратегії держави. Криптовалюта, особливо її функція однорангових платежів, може суттєво поставити під загрозу цю політику, навіть підірвати її основи.
По-друге, Народний банк Китаю вже активно просуває розробку та впровадження цифрової валюти центрального банку (CBDC) як доповнення до готівки M0. У цьому випадку розробка стейблкоїнів здається непотрібною. Якщо справді є намір застосувати технологію блокчейн у валютній системі, це можна було б повністю інтегрувати на ранніх етапах проектування CBDC, а не йти обхідними шляхами.
Хоча технологія блокчейн дійсно має потенціал знизити витрати та підвищити ефективність у сфері трансакцій між країнами, її ефект може варіюватися в залежності від регіону. Що стосується Китаю, потенційні ризики стейблкоїн можуть значно перевищувати отримані вигоди.
У контексті нинішньої стратегії міжнародалізації юаня цифрова валюта центрального банку була визначена як основний канал просування. Тому так зване "підтримка стейблкоїнів" не відповідає існуючій політичній орієнтації та не має стратегічної необхідності.
Варто зазначити, що звіт Reuters не розкриває джерела інформації та її політичного контексту, що ще більше збільшує невизначеність цієї новини. Імовірно, це спроба спекулянтів на ринку вплинути на ринкові тенденції через маніпуляції громадською думкою.
Отже, ймовірність підтримки Китаєм стейблкоїнів є надзвичайно низькою. Це твердження базується на всебічному аналізі фінансової політики Китаю, шляхів розвитку технологій та стратегічних цілей, а не на простому порівнянні технологій. У цьому питанні інституційні міркування Китаю, ймовірно, переважать над спокусою технологічних інновацій.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Нещодавно агенція Reuters опублікувала повідомлення про те, що Китай може підтримати стейблкоїни, що викликало широке обговорення у фінансових колах. Однак, ретельно проаналізувавши, можна сумніватися в достовірності цієї інформації.
По-перше, Китай тривалий час здійснює сувору політику контролю за валютними операціями, що є важливою складовою фінансової стратегії держави. Криптовалюта, особливо її функція однорангових платежів, може суттєво поставити під загрозу цю політику, навіть підірвати її основи.
По-друге, Народний банк Китаю вже активно просуває розробку та впровадження цифрової валюти центрального банку (CBDC) як доповнення до готівки M0. У цьому випадку розробка стейблкоїнів здається непотрібною. Якщо справді є намір застосувати технологію блокчейн у валютній системі, це можна було б повністю інтегрувати на ранніх етапах проектування CBDC, а не йти обхідними шляхами.
Хоча технологія блокчейн дійсно має потенціал знизити витрати та підвищити ефективність у сфері трансакцій між країнами, її ефект може варіюватися в залежності від регіону. Що стосується Китаю, потенційні ризики стейблкоїн можуть значно перевищувати отримані вигоди.
У контексті нинішньої стратегії міжнародалізації юаня цифрова валюта центрального банку була визначена як основний канал просування. Тому так зване "підтримка стейблкоїнів" не відповідає існуючій політичній орієнтації та не має стратегічної необхідності.
Варто зазначити, що звіт Reuters не розкриває джерела інформації та її політичного контексту, що ще більше збільшує невизначеність цієї новини. Імовірно, це спроба спекулянтів на ринку вплинути на ринкові тенденції через маніпуляції громадською думкою.
Отже, ймовірність підтримки Китаєм стейблкоїнів є надзвичайно низькою. Це твердження базується на всебічному аналізі фінансової політики Китаю, шляхів розвитку технологій та стратегічних цілей, а не на простому порівнянні технологій. У цьому питанні інституційні міркування Китаю, ймовірно, переважать над спокусою технологічних інновацій.